Кохана

В хмарах моя душа, холодно так Знов. Навіть сонце золота дня вже не так Сія. В окаю вранебому залишилася Любов І вона така самотня як ти, і засмучена як Я. А про тебе, кохана, про тебе, кохана, Я знаю одне Що ти щастя безмежне моє, що моє ти життя. А у тебе, кохана, у тебе, кохана, Усе неземне, Як твої почуття, Як твої почуття. Серце страждає так, хто би щастя Спас? І самотність мовчки пита: де порада Ця? Щось там доля думає і собі гадає Час. Все для того зробить тільки любов, Щоб зійшлися серця. Так! А про тебе, кохана, про тебе, Кохана, я знаю одне Що ти щастя безмежне моє, що моє ти життя. А у тебе, кохана, у тебе, кохана, Усе неземне, Як твої почуття, Як твої почуття. А про тебе, кохана, про тебе, кохана, Я знаю одне Що ти щастя безмежне моє, що моє ти життя. А у тебе, кохана, у тебе, кохана, Усе неземне, Як твої почуття, Як твої почуття. А про тебе, кохана, про тебе, кохана, Я знаю одне Що ти щастя безмежне моє, що моє ти життя. А у тебе, кохана, у тебе, кохана, Усе не земне, Як твої почуття, Як твої почуття. Як твої почуття, Як твої почуття.