Ідіоти

В моїх кишенях мушлі і квитки. В моїх очах завжди щось є гримером. Дорога заховала мене від усіх під три чорти. Де хто? Де всі та де там? Полумить море швидко влітку. Палахне, мов квітка. Скине зайвий одяг на пісок. І від обрію до краю. Де ти? Відгукнись, благаю. Клятий роумінг розірвав зв'язок. А ти малюєш ілюстрації, а я пишу слова і Ноти. Ідіоти ми. А хто ж тепер злодій? Поцупила серце моє, та й годі. Моя королева п'є Віскі на нервах. А хто ж тепер злодій? Поцупила серце моє, та й годі. Моя королева п'є Віскі на нервах. А ти вже сотні раз пробачила мені На килимі розкидані холсти. І досі не той колір. І на лозбічі сніг, попереду вогні. Тепер мені потрібна ти і не потрібні всі. А ти малюєш ілюстрації, а я пишу слова і Ноти. Ідіоти ми. А хто ж тепер злодій? Поцупила серце моє, та й годі. Моя Королева п'є віскі на Нервах. А хто ж тепер злодій? Поцупила серце моє, та й годі. Моя Королева п'є віскі на Нервах. А ти малюєш ілюстрації, а я пишу слова і Ноти. Ідіоти ми. А хто ж тепер злодій? Поцупила серце моє, та й годі. Моя Королева п'є віскі на Нервах. А хто ж тепер злодій? Поцупила серце моє, та й годі. Моя. Моя. Моя.