Фура і артисти

Не приїхали у місто Фура з хлібом і артисти. Сталось ніби ненавмисно, як намисто рветься й Крапле вниз. І ні хліба, ні видовищ, І нічого не воротиш. Всі слідкують, що говориш, якщо мовиш, Не чіпай куліс. Не прийшли у місто фура і артисти. Жовті видання поширюють плітки. Розіграють драму під ранкову каву, Співчуваючи належно поміж тим. А насправді варто зрозуміти правду все, Що сталося, лишається без змін. І в антракті ніби вистачає хліба, Та на сцену вийде вже не він. А ти все кликав на каву, а я усе Не заходив. То нездоров'я, то справи, Якісь причини знаходив. Потім довго не вірив, в житті всіляке буває, Коли сказали в новинах, що тебе більше немає. І всі розмови захоплені, спільні плани нездійснені, Печаллю затоплені, заспівані піснями. Дні, колись такі сонячні, сумні і втомлені, Знову муляють боляче, в серці рани оновлені. Не прийшли у місто фура і артисти. Жовті видання поширюють плітки. Розіграють драму під ранкову каву, Співчуваючи належно поміж тим. А насправді варто зрозуміти правду те, Що сталося, лишається без змін. І в антракті ніби вистачає хліба, Та на сцену вийде вже не він. Несподівано прозріли всі навкруг. Всі несподівано прозріли. Кожен тобі брат і кожен друг. І кожен тобі брат, от разе, і кожен друг. Несподівано. Та вже як є. Та вже як є. Ти залишив кожному своє. Залишив кожному Своє. Не прийшли у місто фура і артисти. Жовті видання поширюють плітки. Розіграють драму під ранкову каву, Співчуваючи належно поміж тим. А насправді варто зрозуміти правду все, Що сталося, лишається без змін. І в антракті ніби вистачає хліба, Та на сцену вийде вже не він, не він. Не прийшли у місто фура і артисти. Жовті видання поширюють плітки. Розіграють драму під ранкову каву, Співчуваючи належно поміж тим. А насправді варто зрозуміти правду те, Що сталося, лишається без змін. І в антракті ніби вистачає хліба, Та на сцену вийде вже, вже не він.