Вода

У цього моря такий колір, як твого будинку номер. Я би приїхав, але мій ровер ще не вигадали, Не зібрали, не побудували шлях. Цей цвях тримає дах. Не вдасть. У цього моря такий подих, Як до очей долоні дотик. А море темне зовсім, як твій погляд. Але сьогодні не тоді і зараз я не я. Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня. Все тече. Я гадаю, що ти лише вода. Все тече з гори вниз. Все мине колись. Все тече. Я гадаю, що ти лише Вода. Все тече з гори вниз. Все мине колись. Сиджу на березі. Живий, здоровий, справи шито-крито. Ніяк не здогадатись, що мого туза побито. Щоднями якось я, я піду горами, Ляжу на комоклику слідами, напишу те ж саме. Жив був, був жив, не притягався, Не служив, злітав одного разу, Але сам розібрав той пазл. Розірвав малюнок, зруйнував будинок, Підняв якоря. Одна з маленьких трагедій ще одного Дня. Все тече. Я гадаю, що ти лише вода. Все тече з гори вниз. Все мине колись. Все тече. Я гадаю, що ти лише вода. Все тече з гори вниз. Все мине колись. І як у кожній казці все закінчується добре. Всі герої живуть до смерті. На сніданок хлоп'я, на вечерю мило. Чужі трагедії. Він, вона, вони. Все просто, як азбука Веді. А я тоді пішов від моря живий, Здоровий, шито-крито. Отримало давно минуле своє мито. Не вигадавши ровера, нікому не побудувати шлях. Цей цвях тримає дах. Все тече. Я гадаю, Що ти лише вода. Все тече з гори вниз. Все мине колись. Все тече. А я гадаю, що ти лише вода. Все тече з гори вниз. Все мине колись. Все тече. А я гадаю, що ти вода. А я гадаю, що ти вода. А я гадаю, що ти вода. Вода. А я гадаю, гадаю, що ти вода. А я гадаю.