Рiдна мати моя

Рідна мати моя, Ти ночей не доспала. Ти водила мене у поля край Села. І в дорогу далеку Ти мене на зорі проводжала. І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти Мене на зорі проводжала. І рушник вишиваний на щастя, на долю Дала. Хай на ньому цвіте Росяниста доріжка. І зелені луги, й солоні Гаї. І твоя незрадлива Материнська ласкава усмішка. І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива Материнська ласкава усмішка. І засмучені очі хороші блакитні Твої. Я візьму той рушник, Простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, щебетанні Дібров. І на тім рушничкові Оживе все знайоме до Болю. І дитинство, й розлука, і вірна Любов. І на тім рушничкові Оживе все знайоме до Болю. І дитинство, розлука, і твоя материнська Любов.