Матриця

колись я підіймусь з ліжка та поки бракне сил я впала у нього навмисно я впала у нього навмисно я впала у нього навмисно я в бункері серед руїн я нині невдячна глядачка з квитком у затхлий партер хіба щось ще має значення? у мені певно хтось помер. чому коли я святкую, то ніби когось оплакую? а сонце невтомно сходить про безсоння моє нагадує для мене час зупинився все стерлося в один день у мене немає сили немає сили я розсиплюсь у спогадах розтану у снах я сховаюсь у мертвих байдужих снігах я замкнуся у темряві з нею змішаюсь я не знаю навіщо я прокидаюсь і наслідки, наслідки наступають на п’ятки впилися у горло неначе п‘явки думки у мозку здіймають атаки невже я доросла? таточко? (тату?) усіх ворогів я знаю в обличчя вони у мені вони хворі і вічні у поглядах зморшках в моєму волоссі можливо підстригти? як постукає осінь і де той баланс між гливким і прозорим гармонія - жарт образи - потвори я більше не хочу міняти світ він солодко спить він солодко спить я розсиплюсь у спогадах розтану у снах я сховаюсь у мертвих байдужих снігах я замкнуся у темряві з нею змішаюсь я не знаю навіщо я прокидаюсь