Я святкую свій похорон

я святкую свій похорон так, я драматизую бо хочу і як я страждаю чує весь мікрорайон мені плювати ледве ноги волочу я запевняю вас є декілька життів колись приходить час та і вагон причин нехай сьогодні під ногами без землі я не боюсь іти в нікуди я боюсь лишитись тут серед спогадів-отрут я не хочу знову в дурні тут свої своїх добʼють не відкрився парашут тож сьогодні мій дебют не зважайте, я святкую проводи в останню путь я святкую свій похорон так я драматизую бо хочу і як я страждаю чує весь мікрорайон мені плювати ледве ноги волочу я святкую свій похорон так я драматизую бо хочу і як я страждаю чує весь мікрорайон мені плювати ледве ноги волочу і коли в чергове сраний фатум підставить підніжку з головою макне, поздирає з зубів емаль я ітак по драбині з задишкою лізу вгору загартовувать сталь. я не знаю навіщо. просто лізу намагаюся без помилок все одно всі помремо невчасно в холодному ліжку і будильник покличе давай но іще разок я не маю ні сили, ні терпіння проживати все заднім числом це моя форма божевілля найпрекрасніша лебедина роль я святкую свій похорон так я драматизую бо хочу і як я страждаю чує весь мікрорайон мені плювати ледве ноги волочу я святкую свій похорон так я драматизую бо хочу і як я страждаю чує весь мікрорайон мені плювати ледве ноги волочу