Пiсня про рушник

Рідна мати моя, Ти ночей не доспала. Ти водила мене У поля край села. І в дорогу далеку ти Мене На зорі проводжала. І рушник вишиваний на щастя Дала. І в дорогу далеку Ти мене на зорі Проводжала. І рушник вишиваний на щастя, на долю Дала. Хай на ньому цвіте Росяниста доріжка. І зелені луги, Й солов'їні гаї. І твоя незрадлива Материнська ласкава Усмішка. І засмучені очі хороші Твої. І засмучені очі хороші блакитні Твої. Я візьму той рушник, простелю, Наче долю. В тихім шелесті трав, Щебетанні Дібров. І на тім рушничкові Оживе все знайоме до Болю. І дитинство, й розлука, і вірна Любов. І на тім рушничкові Оживе все знайоме до Болю. І дитинство, й розлука, й твоя Материнська Любов.