З Україною

Я дивлюся на неї Таку не покірну Таку незламну З очима синіми , з очима синіми синіми Для когось не знайомою була, раніше не чули її голосу в світі у час війни сиреною загула, та краще б не знала тієї миті Схвильована, засмучена мала - зламала окови ворожої люті, І показала кожному кулак, І сили забуті я дивлюся на неї Таку не покірну Таку незламну З очима синіми , з очима синіми синіми У її волоссі Пшениці колосся У косу спелатаються Жовтими нивами Її звуть Україною Смілива, зі сльозами за дітей що ріками впали на рідні простори Вона стає гарніше кожен день , вона поранена та нескорена І крила її палені вогнем , нам волю дарувати завжди будуть Вона тендітна дівчина але В руках з тризубом я дивлюся на неї Таку не покірну Таку незламну З очима синіми , з очима синіми синіми У її волоссі Пшениці колосся У косу спелатаються Жовтими нивами Її звуть Україною я дивлюся на неї Таку не покірну Таку незламну З очима синіми , з очима синіми синіми я дивлюся на неї Таку не покірну Таку незламну З очима синіми , з очима синіми синіми У її волоссі Пшениці колосся У косу спелатаються Жовтими нивами Її звуть Україною