Літо посеред зимиї

Без подарунків з-за океану залізла п'ятниця в Мою нірвану. Пробач сердечно, кохана госте, Я буду рухатись. Мій старт о шостій. І не приманю таксі лукаво. Чекає вдома вже брюнетка Хава. Хіба поможеш на звал відвезти оці дурні до вказу СМС-си? Чистити шкірлети, чакри і перчатки, Частувати чимось шоколадним, лазити у чатах, Нищити почуте, в чорно-білих стрічках бути чи не Бути. Шукаю літа посеред зими. А за вікном ховаються роки. І залишають у очах сліди. Я мушу бути вільним назавжди. Назавжди. Я стану вільним. Мене побачить вікно, в якому хтось пів ночі плаче, А я зітлію на тому місці, де проросте у Небі жовтий місяць. В умоті омани, міни на магнітах і мінорні ноти І одноманітність. Мати на увазі, вимітати з хати, Молотками бити, з мотлохом мішати. Шукаю літа посеред зими. А за вікном ховаються роки. І залишають у очах сліди. Я мушу бути вільним назавжди. Назавжди.