Владзьо

Ми зустрілись з тобою в літаку. Ти повів, що ти льотчик і все. Ти любив стюардесу Оксану, А мацав за груди мене. Між горілкою і туалетом Ти повів мені про незване. Про то, як ти рятуєш планету. І душе мацав мене. Льодо, де ти? Я на роботі. Ти рятуєш планету. Весь у турботах. Льодо, де ти? Льодо, де ти? Я борщу налила. Відлітаю, мила. А потім ти зізнався. Ти не льотчик, то вигадки все. Ти криєш дахи у Києві. Малі таєш, як вітром знесе. А мені все було єдине Чи ти кровник, чи пілот. Ти брав мої стиглі груди. А я заглядала тобі в рот. Льодо, де ти? Я на роботі. Ти рятуєш планету. Я весь у турботах. Льодо, де ти? Льодо, де ти? Я борщу налила. Ти залишив мене при надії. Просто стерся з лиця землі. Я понесла від тебе сина. Я чекала тебе у вісні. Тепер син мої мацає груди. Тепер син випиває цю кров. І він стане льотчиком, мотло, і помститься за Мою любов. Сину, де ти? Я на роботі. Ти рятуєш планету. Я весь у турботах. Сину, де ти? Сину, де ти? Я борщу налила. Відлітаю, мамо мила. Відлітаю, мамо мила. Відлітаю, мамо мила. Льодо, де ти? Відлітаю, мамо мила. Льодо, де ти?