Вона прийшла тихо

Це, напевно, любов. Це, напевно, кохання. Я шукав і знайшов твої очі й Мовчання. Це, напевно, любов, Коли серце без страху, коли хочеться Жити і кохати до ранку. Я не прошу в долі більше, Ніж заснути біля тебе, Чути подих серед ночі і кохати так Бентежно. Бо коли ти поруч, мила, Навіть тиша не пуста. Це, напевно, і є кохання, це любов, Яка жива. Це, напевно, любов. Це, напевно, кохання. Я шукав і знайшов твої очі й Мовчання. Це, напевно, любов, коли серце без Страху, коли хочеться жити і Кохати до ранку. Світ ламав мене не раз, Вчив тримати все в собі. Та коли торкались руки, я ставав знову живим. Не шукав простих доріг, не міняв любов на страх, Бо твій погляд є мій спокій, мій єдиний теплий Шлях. Це, напевно, любов, Коли серце палає, коли доля сама До тебе вертає. Це, напевно, любов. Це, напевно, кохання. Я шукав і знайшов твої очі й Мовчання. Це, напевно, любов, коли серце без Страху, коли хочеться жити і Кохати до ранку. Це, напевно, любов. Це, напевно, кохання. Це, напевно, любов, коли серце без Страху, коли хочеться жити і Кохати до ранку.