Горе козак нівоньку

Горе козак нівоньку, да й з боку поглядає Молодая дєвчинонька жито зажинає. Ох жні дєвко житечко, ох жні не журиса, Як дождемо ж ми осені, то й поженіса. Женіса козаченько, женіса, женіса, Оно ж просю серденько із мене не смейса. Женіса козаченько із межи барвінком, Да й признайся ж козаченько чи є в тебе жонка. Ох є в мене жоночка, і ще й діточок двоє, Да й крают моє серденько на четверо й твоє. Ох є в мене й жоночка на мойой Вкраїні, Да й крає моє серденько на дві половіни. Ой Боже ж мой, Боже ж мой шо ж я наробила, Й у козака є жоночка, а я ж полюбіла. Ох Боже мой, Боже мой і я дурак остався, Да й на свойой украйночці об жонку признався.