Запізно любити

Запізно тебе вже любити. Розвіяв кохання той вітер. Без тебе, здається, вже краще і сонечко світить не Так вже. Запізно тобі вже казати слова Ті, що душу так гріли. Тебе буду я пам'ятати і ночі, що були з Тобою. Ми стали чужими поволі, хоч поруч ще довго Були. Мовчали про власні образи, а дні поміж нами Пливли. Я думав, що можна вернути, що можна усе Зберегти, Та легше тебе вже забути, ніж знову до тебе Іти. Запізно тебе вже любити. Розвіяв кохання той вітер. Без тебе, здається, вже краще і сонечко світить не Так вже. Запізно тобі вже казати слова Ті, що душу так гріли. Тебе буду я пам'ятати і ночі, що були з Тобою. Залишились фото у шафі і запах знайомий Парфум. Колись ми сміялись до ранку. Тепер між словами лиш сум. Не буду шукати причини, хто винен із нас, А хто ні. Ми просто дійшли до хвилини, де кожен вже далі Не зміг. Любили, кохали Життя ми удвох. Любили, хотіли Прожити удвооох. Запізно тебе вже любити. Розвіяв кохання той вітер. Без тебе, здається, вже краще і сонечко світить не Так вже. Запізно тобі вже казати слова ті, Що душу так гріли. Тебе буду я пам'ятати і ночі, що були з Тобою.