Вільна

Споділь мене польс, розсипане зілля. Більше я не боюсь, я вільна, вільна. На сірому тлі, Що з білим так схожий, Писали ніяк, та я зможу, зможу, Зможу. Мої стіни бачили ріки сліз, Мої стіни чули моря зі слів. В стінах зародилося моє я, там втікали ріки в Мої моря. Мої стіни бачили ріки сліз, Мої стіни чули моря зі слів. В стінах зародилося моє я, там втікали ріки в Мої моря. А тепер я на волі. Ти веди лиш вперед, моя коліє. Ти веди, не звертай і не зупиняй. Я не та і нового дня я не боюсь. Тепер я вільна. Я вільна, вільна, вільна, вільна, Вільна, вільна. Я не боюсь. Тепер я вільна. Я вільна, вільна, вільна, вільна, Вільна, вільна. Казали зірвуть, казали безсила. Та цих слів не боюсь, бо вільна, Вільна, Шукатиму шлях складний, та Прекрасний. Вогонь в мені не згасне, ой, не згасне. А тепер я на волі. Ти веди лиш вперед, моя коліє. Ти веди, не звертай і не зупиняй. Я не та і нового дня я не боюсь. Тепер я вільна. Я вільна, вільна, вільна, вільна, Вільна, Я не боюсь. Тепер я вільна. Я вільна, вільна, вільна, вільна, Вільна, вільна.