Зіронька

Слова безсилі, слів таких немає, Щоб відтворити почуття мої. Щоночі сон моє серденько крає І полоняє у зільця свої. Ти ніби птаха завжди у тривозі, Немов зозуля жалю завдаєш. Як теплий промінь світиш у дорозі, Відлуння хвилі солодом снуєш. Долети, моя зіронько, з неба, Ми до казки повернемо знов. Долети, я чекаю на Тебе, Моя мріє, остання любов. Одна хмарина іншу закриває, Та не назавжди їй судилось те. Моя душа то плаче, то співає, І лиш тобі я дякую за це. Долети, моя зіронько, з неба, Ми до казки повернемо знов. Долети, я чекаю на тебе, Моя мріє, остання любов. Долети, моя зіронько, з неба, Ми до казки повернемо знов. Долети, я чекаю на Тебе, Моя мріє, остання любов. Долети, я чекаю на тебе, Моя мріє, остання любов. Долети, Долети.