Між нами

Звикнути важко до болю У скронях, Втримати тепло у Холодних долонях. Я знаю про ціну свого життя і Власних слів. Як добре, що хоч хтось мене хоч трохи Зрозумів. Ви можете читати між словами Та рядками, в листах своїх Ділитися чужими Почуттями. І тисячі хвилин шукати щастя В пустоті, великому Коханні чи в маленькому Житті. Сміюся до сліз, Плачу до сміху. Сміюся до сліз, Плачу до сміху. Сміюся до сліз, Плачу до сміху. Сміюся до сліз, Плачу. Бачити важко, де свій, Де чужий, Хоч сам не збагнув ще, Хто ти такий. У тебе є стежка і Світло в тунелі, та важко Знайти Ці омріяні двері. Ви бачили мене і мали змогу Мене чути. Ви дотиком очей могли мене в Собі відчути. Чому ми такі різні і між нами Стільки стін? Невже ви так злякались руйнівних Солодких змін? Сміюся до сліз, Плачу до сміху. Сміюся до сліз, Плачу до сміху. Сміюся до сліз, плачу До сміху. Сміюся до сліз, Плачу.