Білий птах

Мамо, не плач, я не став порожнечею у небі. Я не зник у степах, де гуляють холодні вітри. Світлим янголом, рідна, я буду стояти край тебе. Ти лиш втомлені очі назустріч до сонця протри. Я прилину до тебе з весною білою Пташкою. Сяду тихо на гілку Біля твого вікна. Знаю, мамо, без мене тобі неймовірно так Важко, Але нас не розділить між цими світами стіна. Я дивлюся на тебе із кожної зірки нічної. Я торкаюсь волосся теплом молодої весни. Я стояв за Вкраїну, за мир і за тебе Горою. А тепер я щоночі приходити буду у сни. Я прилину до тебе з весною білою Пташкою. Сяду тихо на гілку Біля твого вікна. Знаю, мамо, без мене тобі неймовірно так Важко, Але нас не розділить між цими світами Стіна. Ти не плач, моя рідна, бо я не покинув Родину. Я промінням ранковим впаду на твої рушники. Я віддав своє серце за нашу святу Україну, А любов свою, мамо, тобі залишив навіки. Тобі залишив навіки. Є! Я прилину до тебе з весною білою Пташкою. Сяду тихо на гілку Біля твого вікна. Знаю, мамо, без мене тобі неймовірно так Важко, Але нас не розділить між цими світами стіна.