Книга любові

Ми Взяли чорнила із нашого сміху. Зробили обкладинку з теплих обіймів. Знайшли ми спільну солодку утіху у ритмі шаленім Буденних мотивів. Не треба сюжетів складних і кіношних. Хай буде все просто, без зайвих драм. Серед мільйонів людей-перехожих. Цей затишний всесвіт Належить лиш нам. Коли слова розгубляться в пітьмі. Залиш закладку просто у мені. Не треба нам підказок знов і знов. У нашій книзі головне Любов. Ти моя затишна книга любові. Схована в ніжності. В кожному слові. Читай мене вночі. Коли не хочеш спати. Я буду до світанку тебе ніжно Обіймати. Ти моя затишна книга любові. Де тануть тривоги у тихій розмові. Де ти моя сторінка, де я твої слова. І наша спільна повість. Назавжди жива. Назавжди жива. Назавжди жива. Буває, приносимо втомлені лиця. Після складних та заплутаних днів. Та маємо власну малу таємницю. Зцілювати серце без зайвих слів. Я знаю твій настрій з одного лиш кроку. А я твою втому читаю з очей. І так день за днем, і так рік за Роком. Гріємо душі. Під час цих ночей. І навіть якщо ми порвемо сторінку. Ми склеїмо ніжно її по шматочках. Бо ми ж не шукаємо в книзі зупинку. Ще стільки любові в наступних рядочках. Ти моя затишна книга любові, Схована в ніжності. В кожному слові. Читай мене вночі. Коли не хочеш спати. Я буду до світанку тебе ніжно Обіймати. Ти моя затишна книга любові. Де тануть тривоги у тихій розмові. Де ти моя сторінка, де я твої слова. І наша спільна повість. Назавжди жива. Назавжди жива. Ой, назавжди жива. Ти моя затишна книга любові!