ПІСНЯ 29

Мій човен бурі вихри хитає, То піднесе, Чи вниз кидає. Нема мені миру і нема навкліру, Море це мене зжирає. Хвиля, мов гора, здіймає, Друга в прірву укидає. Надія спливає, душа вже зникає, Жду, І це не допоможе. О пристанище безбідне, Тихе, миле, Безнавідне! О Мар'їн сине, ти оте єдине Берегом, Що може стати. Спиш в моєму кораблі ти, Встань, Почуй мої плачі ти. Ютиш це море, поміч подай скоро, Відродися, Моя славо! Збав мене ти від напасті, Смири душу й тлінні страсті. Дух вони шматують і життя руйнують, Петре, Порятуй, молюся. Збав мене ти від напасті, Смири душу й тлінні Страсті. Дух вони шматують і життя руйнують, Петре, порятуй, молюся. Мій човен бурі вихри хитає, То піднесе, Чи вниз кидає. Нема мені миру і нема навкліру, Море це мене зжирає. Хвиля, мов гора, здіймає, Друга в прірву укидає. Надія спливає, душа вже зникає, Жду, І це не допоможе. О пристанище безбідне, Тихе, миле, Безнавідне! О Мар'їн сине, ти оте єдине Берегом, Що може стати. Спиш моєму кораблі ти, Встань, почуй мої плачі ти. Ютиш це море, поміч подай скоро, Відродися, Моя славо! Збав мене ти від напасті, Смири душу тлінні страсті. Дух вони шматують і життя руйнують, Петре, порятуй, молюся. Збав мене ти від напасті, Смири душу й тлінні Страсті. Дух вони шматують і життя руйнують, Петре, порятуй, молюся.