Зіпсована фея

Вдома нас чекають тільки наші серіали, Вже й ключі ти подумки, мабуть, свої дістала, Але цей лонгплей триває лиш академгодинку, Захочеш – увімкнеш мене, захочеш – вимкнеш. Ти така, яких не кличуть, яких вже й не шукають, Ти, така, яку шукати давно всі очі стерлись, І навіщо ми, послухай, сюди приперлись? Завтра о четвертій сам прокидаюсь. Чи так здається, що стало тепло? Чи це ігристе, Філа й панчохи? Давай зірвемось У повний місяць, Де грув, де друзі І літа трохи? Справа вся в тім, Як вона носить червону сукню, Або як смішно наспівує знайому пісню, В тім, як заварює чай на моїй кухні, Як на дзвінок на дверний довго тисне. Ні,справа вся втім, що таких, як вона, не існує, Не програє їх, жує їх касетний мій плеєр, Більше ніхто і ніщо мене так не дратує, Моя зіпсована фея. Бачу, ти давно вже викликала убер, Сам розрахувавсь і чай залишив, Теж від тих останніх ледве вижив, Вичавив із себе, з кров’ю вирвав. Вечора кінець тепер і кінець фільму, Я її провів і ф’южн ставив, А поїхали удвох-удвох містами, Ніжно-ніжно, чесно-чесно, Сильно-сильно..? Чи так здається, що стало тепло? Чи це ігристе, Філа й панчохи? А давай зірвемось У повний місяць, Де грув, де друзі І літа трохи? Справа вся в тім, Як вона носить червону сукню, Або як ніжно наспівує знайому пісню, В тім, як заварює чай на моїй кухні, Як на дзвінок на дверний довго тисне. Ні,справа вся втім, що таких, як вона, не існує, Не програє їх, жує їх касетний мій плеєр, Більше ніхто і ніщо мене так не дратує, Моя зіпсована фея.