Ехали казаки

Їхали козаки із Дону додому, підманули Галю, забрали з собою. Ой ти, Галю, Галю ж молодая, підманули Галю, забрали з собою. Поїдем, Галю, з нами, з нами з козаками, Краще тобі буде, чим у рідної мами. Ой ти, Галю, Галю ж молодая, краще тобі Буде, чим у рідної мами. Галя подивилась, німі підчепилась. Та й повезли Галю тьомиві лісами, Везли-везли Галю тьомиві лісами, Прив'язали Галю до сосни косани. А відгорі сосна, вогник допиває, Кричить Галя криком, кричить, промовляє. Ой ти, Галю, Галю ж молодая, кричить Галя Криком, кричить, промовляє. Ой ти, Галю, Галю молодая, кричить Галя Криком, кричить, промовляє. Озвався козак: "Я в поли ночую, Я твой голосочок крізь поли почує." Ой ти, Галю, Галю ж молодая, я твой Голосочок крізь поли почує. Ой ти, Галю, Галю ж молодая, я твой Голосочок крізь поли почує. От додочик має, ним хай научає, Да ю тьоме й ночі у літ не впущає. Ой ти, Галю, Галю ж молодая, да ю тьоме Ночі Не впущає. Ой ти, Галю, впущає. Ой ти, Галю, Галю ж Молодая, да ю тьоме й ночі у літ не Впущає.