Портрет

Ніч сьогодні не така, як завжди. Барабанний дощ за шибками, вітер і тихий Шопен, І лате на столі, і якась маячня із надрукованих Літер. За вікном по колії стукіт коліс, Одинокий трамвай. Ледь заварений чай в кафе навпроти, Закохані впів обороту. По мокрій бруківці хтось йде наодинці під світло Нічних ліхтарів, під звуки чужих випадкових слів, Під подих осінніх ветрів. Дим сигарети, пожовклі газети, Відвертих думок тайфун, мелодія крапель Осінньої ночі під звуки ледво протертих струн. Намалюю портрет свого міста в банальних рядках, Але так особисто. Намалюю портрет свого міста, покладу слова на аркуш Чистий. Намалюю портрет свого міста в банальних Рядках, але так особисто. Намалюю портрет свого міста, покладу слова на Аркуш чистий. Це наше з тобою місто. Для нас все так особисто. Намалюю портрет свого міста в банальних рядках, Але так особисто. Намалюю портрет свого міста, покладу слова на аркуш Чистий. Намалюю портрет свого міста в банальних Рядках, але так особисто. Намалюю портрет свого міста, покладу слова на аркуш Чистий, На аркуш чистий. Портрет свого міста, Портрет свого міста. О-о, о-о.