Ти

Рапт нас розбудив вранці дощ почався раптом. І тихо в подумки собі кажу я справді це Ніби вже передчуття, хоча ще рано і навіть натяк On air де будуть рани. А дощ виступає це по віконній рамі і ніби Все, що від когось було не з нами. І я не хочу знати, я не хочу правди, Бо є на світі тільки я. І ти Забути і піти, Щоб тільки зберегти Себе з тобою поряд. Ти як мені змогти Тоді тебе знайти, як я без тебе Не зумів? Ніжність. І завжди хочеш ніби трохи більше і Починаєш говорити швидше. І кожну фразу будеш говорити двічі для себе і Для нього ніби вічно. Я повертаюся туди, про що не свідчить. Я просто хочу бачити його обличчя і просторі ставати Трохи ближче і розуміти в світі тільки ти. Забути і піти, Щоб тільки зберегти Себе з тобою поряд. Ти Як мені змогти Тоді тебе знайти, Як я без тебе не зумів? Ти забути і піти, щоб тільки Зберегти Себе з тобою поряд. Ти як мені змогти тоді Тебе знайти, Як я без тебе не зумів? Небо у його очах. Сонце у його руках. І нікуди не втекти Мені від цього світла, яке живе в мені. Ти забути і піти, щоб тільки Зберегти Себе з тобою поряд. Ти як мені змогти тоді Тебе знайти, Як я без тебе не зумів? Ти забути і піти, Щоб тільки зберегти Себе з тобою поряд. Ти як мені змогти тоді Тебе знайти, як я без тебе не Зумів?