Поцілуй

Пахне дитинство кострами, Кругом іде голова, Скріплені просто руками Зворушливі дружби слова. Є діти ті, що не плачуть, Ті, що не просять на руки. Є діти ті, що не бачать І слухають в темряві звуки. Поцілуй мене, придивись, Кажеш я не той, ти не та, Поцілуй мене, придивись, Хто там? Я знаю, що чорне це колір, У кожного своя межа, Мій еталон просто вроди - Твоя душа. Не бачив я, чув, як ти плачеш, Я знаю, це навіть на смак. Припини сльози і дай мені руку, Будем слухати в темряві звуки. Поцілуй мене, придивись, Кажеш я не той, ти не та, Поцілуй мене, придивись, Хто там?