Позич мені себе

Ми чуємо лише своє їба І бачимо не так. Ти дивишся На теє саме, як І я. Не знаю як. Ми з ними міф, ми шиби у вікні. Спробуй сказати ні мені. Ми тонемо, Ми мокнемо і тлі, І тріскаєм в огні. Не знаю, чи так, не знаю, чи треба. Дозволь мені торкатись тебе. Сприймай це як факт. Позич мені себе. Забудемо на ранок про все. Ми мовчимо, Заплющив очі так, Кожен про своє. Торкнись мене, і я відчую, на, Наскільки ти моє. Ми кольори, Ми пазли з ума-сум. Торкнись мене і скажи: "Бум!" Ми те, що жде і пропускає струм. Торкнись мене і скажи: "Бум!" Не знаю, чи так, не знаю, чи треба. Дозволь мені торкатись тебе. Сприймай це як факт. Позич мені себе. Забудемо на ранок про все. Не знаю, чи так, не знаю, чи треба. Сприймай це як факт. Позич мені себе. Не знаю, чи так, не знаю, чи треба. Дозволь мені торкатись тебе. Сприймай це як факт. Позич мені себе. Забудемо на ранок про все.