Я не знаю коли...

Я не знаю коли, Але сонце зійде вечорове. І заплачуть дощі Понад лобами свіжих могил. Ворог ниць впаде І пристане на наші умови. Та простити його Навіть в Бога не вистачить сил. І нарешті вони, лягли і За землю, за віру, з-під хрестів молодих Піднесуть аж до неба чуби. І піднімуть до зір Погляд тісто від вагну сокиру, Що пропав на віки Той, хто їх безневинних рубив. Зостанемось ми. І нарешті посіємо жито там, де лихо і Біль Породила немита війна. Ми зостанемось тут, Ми за них зобов'язані жити. То за всіх і за все Переплачена в мить ціна. І народишся ти Серед битви зачатий нащадку. Буде світ красивельний, Такий, що любити не гріх. І проявить себе, Мов колись на самітськім початку, Перепише завіт на умовах Нащадку твоїх. Нащадку твоїх.