Кохання сталь

В підвалі темрява, промзона «Азовсталь». Лиш канець в пітьмі єдине світло. Ти обійми мене, відійде вся печаль. Нам всім тут гаряче, кінця вогню не видно. Тут крові запахи і смерті на квадрат. Тут жах, якого світ іще не бачив. Але ми стоїмо, і зброя у руках, А ворог зверху б'є вогнем гарячим. А я тебе чекала все життя, Мій воїне, дарований з небес. Я залишилась тут, а ти десь там. Я в небі виглядатиму тебе. В очах твоїх застигла ця війна. Усміхнені вуста тепер мовчать. Мені хоча б один єдиний раз притиснутись до Рідного плеча. Три дні у шлюбі нам відміряно було, І командир складав весільний рапорт. Обручки із фольги зробив для нас обох. Вони були найбільшим в світі скарбом. Без білосніжного серпанку я була. Батьки нас на порозі не стрічали. Нас «Азовсталь», війна вінчала, Як могла, і вороги нам гірко не кричали. А я тебе чекала все життя, мій воїне, Дарований з небес. Я залишилась тут, а ти десь там. Я в небі виглядатиму тебе. В очах твоїх застигла ця війна. Усміхнені вуста тепер мовчать. Мені хоча б один єдиний раз притиснутись до рідного Плеча. Тепер тебе нема. Тепер тебе війна забрала в мене, Та тримаю зброю. За нас обох у бій повинна я іти. Моя любов лишилася з тобою. Ти із небес давай тепер дивись на нас. Крилом міцним тримай над нами небо. Ми на своїй землі, і не зламати нас. І я стоятиму тепер за тебе. А я тебе чекала все життя, мій воїне, Дарований з небес. Я залишилась тут, а ти десь там. Я в небі виглядатиму тебе. В очах твоїх застигла ця війна. Усміхнені вуста тепер мовчать. Мені хоча б один єдиний раз притиснутись до рідного Плеча.