Потяг

Що потяг чекає на нас на пероні? Ми безборонні удвох із тобою, ми тут сторонні. Це ось Господь на троні, це його стрижені скроні. Сонце в його короні, військо стоїть в обороні. Вивезіть нас, святі, за межі нашої мови. Ось вантажаться до вагонів кур'єри і вдови. Ось вантажаться різники, ось вантажаться діти. У нас попереду ціле життя, аби мучитися і радіти. Що це за потяг, Боже, але що це за Потяг? Що це за потяг? Я знаю, що було тут раніш, я знаю, Що буде потім. Що це за потяг? Я знаю, що всі сприймають молитву як за сторону. Молитву як за сторону. Але головне, що пам'ятаю Свою дорогу. Дві тисячі миль на захід, Дві пересадки. Дивні порядки у цьому світі, жорстокі порядки. Той, хто пройде цей шлях до кінця, Матиме що забути. Любов винайшли люди І знищили люди. Хто чекає на мене з того боку дороги? Місто приходить до тями після зими та облоги. Місто гріється, мовби підліток в теплому переході. Б'ється місяць, неначе серце у неба на споді. Але що це за потяг, Боже, що це за Потяг? Що це за потяг? Я вийду на ранок, на сонце в рукі укладе. Що це за потяг? Я буду любити міста, в яких випаде бути. Випаде бути. Зі мною лишається те, що не можна Забути.