Танго Харків

Вечір як довгий ковток. Скільки між нами в повітрі ниток? Скільки над нами зірок у гарячому небі? Гарячому небі. Місто птахів і пітьми. Вогонь вижирає панельні доми. Але ти вертаєшся і шепочеш вогневі. Дотик вогню, мов дотик руки. Все буде тепер навпаки. Але мені так бракує тебе, так бракує Тебе такої. Нас так багато, нас тут залишилось двоє. І це місто між нами ламане, вічне, Наче хребет динозавра. Завтра побачимось. Давай доживемо до завтра. Місто лежить поміж рік. Нам із тобою даровано лік темних шулік, Що гортаються в неба сувої. В неба сувої. Але доки тебе стережу, Смерть не заступить за нашу межу. Смерть неможлива там, де лишаються двоє. Перші слова, як початок дощу. І як я тебе відпущу? Але мені так бракує тебе, так бракує Тебе такої. Нас так багато, нас тут залишилось двоє. І це місто між нами ламане, вічне, Наче хребет динозавра. Завтра побачимось. Давай доживемо до завтра. Але мені так бракує тебе, так бракує Тебе такої. Нас так багато, нас тут залишилось двоє. І це місто між нами ламане, вічне, Наче хребет динозавра. Завтра побачимось. Давай доживемо до завтра.