Перевізник

Покажи мені цей причал. Хтось уночі кричав, хтось гукав перевізників із того Боку. Але ніхто не знає шляху, і лише слово має Вагу, і ця вага надає переблиски затоку. Ти той, хто тримає ключі, хто знайде шлях уночі, Хто може прокласти маршрут у потойбіччя. У тебе легка рука, добре серце провідника, Тепла малинова кров і сіре обличчя. Горять вогні з того боку ріки, Заходять у темряву чоловіки, заходять у ніч, Неначе у воду, стискаючи кулаки. Куди, перевізнику, ти ведеш? Велика вага мокрих одеж, але я піднімаюся за тобою, І ти піднімайся теж. Поясни мені, хто тут жив? Гіркий лікарняний режим робить із наших сердець Будівельне каміння. Люди покинутих міст, наша любов це єдиний міст, Наше уміння чекати велике уміння. Подих нічної води. Люди приходять туди, де пам'ять чекає, Ніби домашня тварина. Нагадай мені, де мій дім? Трава на карбіні тверді, тихий дитячий спів за Важкими дверима. Горять вогні з того боку ріки, Заходять у темряву чоловіки, заходять у ніч, Неначе у воду, стискаючи кулаки. Куди, перевізнику, ти ведеш? Велика вага мокрих одеж, але я піднімаюся за тобою. Горять вогні з того боку ріки, Заходять у темряву чоловіки, заходять у ніч, Неначе у воду, стискаючи кулаки. Куди, перевізнику, ти ведеш? Велика вага мокрих одеж, але я піднімаюся за тобою, І ти піднімайся теж.