Бо вже той день, коли...

Я втомився так довго грати. Час або жити, або вмирати. Смерть нічим не відмінна від гри, Бо вже той день коли. Одяг сухий та вдосталь тиші. Можна сидіти, тікши від миші. В помироку без шали, бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Вікна розкрито, піднято грати. Більше не треба перемагати небо, Яке ми комусь віддали. Бо вже той день коли. Можна бути нічим не ліпшим. Можна померти і стати іншим. Зовсім не як після мли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Я не можу чекати часу. Часу, де все стане колись набагато кращим від того, Що маємо ми. Бо вже той день коли. Я не знаю куди діти волю. Відчуття всі старі і знайомі до болю. Де в пустелі хоч краплю води. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Перекрийте мені повітря. Все одно не даєте нормально дихнути. Видервіть мої крихітні крила. Нам нема що згадати, нема що забути. Зав'яжіть мені руки за спину. Я за те ціє можу не втримати шкали. І, звичайно, я сам в тому винен. Бо вже той день коли. Бо вже той той день коли. Бо вже той день коли. Бо Вже Той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день коли. Бо вже той день Коли.