Vijna. War.

Я все ж таки це промовлю. Я все ж таки це прийму, сказавши і не Сказавши, неначе війду в море. Війна Означає безвість і боль, і страшну пітьму. І ще означає відчай. Голе, Коротке Горе. Голе, коротке горе. Голе, коротке горе. Und dennoch sage ich das laut und dennoch nehme Ich das an, ausgesprochen und nicht ausgesprochen, Als ginge ich ins Meer. Krieg heißt Fremde, Gefilde und Schmerz. Schreckliches Unglück heißt auch Verzweiflung und Nacktes, Kurzes Leid. Nacktes, Kurzes Leid. Nacktes, kurzes Leid. Я Був на Дніпрі учора. Насправді не на Дніпрі, а просто стояв, Дивився на воду і на хвиль. Горіла вода листя дерев і човни старі ховалися під Водою і гнили. Чайки білі даремно шукали свідка на свій непташиний Крик, оплакуючи рибалок і просто загибель міста. Я заридав нелюдськи. Тому прикусив язик. І зараз я це промовлю. Я все ж таки це Промовлю. Я все ж таки це Прийму, сказавши і не сказавши, Неначе війду в море. Війна означає безвість і боль, І страшну ще означає відчай. Голе, коротке Горе. Голе, коротке горе. Голе, Коротке Und jetzt spreche ich das aus. Das Dasein ist immer zwiefältig. Durchbohrte Kettenglieder sind wir einer, Durchbohrt von den Kugel einer aufgefädelt und Keiner für sich. Und die Sonne steht so hoch, als wäre sie Aufgestiegen, um die Stadt von oben zu sehen und Wie wir sterben. Und wie wir zum Fluss gehen, um zu schauen, Denn wir werden getötet. Аделька, Міріам, Дебора Liegen erschossen in der Schlucht. Mein Kummer ist so schwer, dass das Herz zu Stein wird Und die Seele durchscheinend. Аделька, alles wird dünner und dünner. Міріам heißt Debora. Debora, sein Wesen ist zwiefältig. Denn der Tod ist gemeinsam mit Аделька, Міріам und Дебора. Und корот, Mein Kummer, mein Kummer. Аделька, Міріам