Вуду

Лялька вуду в руці, до болю схожа на чаклуна. Устромляється в ціль голка довга, Наче війна. Не воскресне в смерті, скільки зомбі не наплоди. Зношки на чужому лиці лікувати доручено молодим, Поки сперечаються мудреці, чий Рим, Хто придумав латинь. В муках корчиться маг, зілля люте варить в котлі. Назад летить бумеранг за принципом зворотньої петлі. Перемога чи зрада, game over чи mission complete? Крутить флюгери правди обізнаних ЗМІ. З вивихів змій, брате, слухає брата. Прірва шириться. І говоримо знову ми різними Мовами, як вороги. А у вухах падає від дзвону церков над хрестами Наших могил. Слухай, якщо ти чуєш, Боже, пробач нам Наші гріхи. Чи говоримо знову ми різними мовами, Як вороги? Відміряй сім разів, один раз відріж. Одна дупа, два стільці, не сідай, Ніж. Вибери в якусь кроню розрядити патрон, Або станцюй на мінному полі, покажи нутро. Кожне слово, як у мозку патогенний тромб. Ти що в цирку, що так вабить голову зівом Звір? Теж маніяка НАТО ходить, Ми тут всі заму. І будемо за нього аж до ядерної зими. Що значить ми собі гадаємо самі? Нема ніяких нас окремо ви, окремо ми. І говоримо знову ми різними мовами, Як вороги. А у вухах падає від дзвону церков над хрестами Наших могил. Слухай, якщо ти чуєш, Боже, пробач нам Наші гріхи. Чи говоримо знову ми різними мовами, Як вороги?