Тарас Бульба, действие I: Сцена и песня Кобзаря

Ой, кряче ворон Сизокрилий, що Попався в куту. Наступає Україні Привелика Скрута. Як усю Нілю готують задля Нас ся злидні. Хочуть Віру нашу славну Знищити Змісти. Запасаймо, товариша, гострого в Халяву, треба буде рятувати Та ще й волю, і ще й Славу. Треба, треба волю й славу! Тихо, тихо, хлопці, польські комісари. А цікаво, що то співа Ten sizматик старий? А мій батько оренар, чабатар, моя мати бляха та Сваха. Брати мої соколи, прийди ли і корову, І зі млови, і намисто принесли. А я собі, Христя, на мисці і на личці Лися та лися. І чому ти сидіти, видумранці, то поробиш? Я корову напою, напою, а руками постояю, Постояю. Ха-ха-ха-ха-ха-ха! А мій батько оренар, чабатар, моя мати бляха та Сваха. Окурізова, куріза, хаза, Мої зяті, все три зяті. Ха-ха! Конячи, Страшенний дивіться за Мною. Ха-ха!