Тарас Бульба, действие I: Сцена и ария Тараса

Наглядайте ж за синами, не жалійте на Них хлоску. Козакові подобає просвітити перше Розум і добром налити Серце. Щоб він знав, що є на світі наша віра Православна, наша мати Україна, Наше змучене поспільство. Щоб він знав, за що стояти, щоб він Знав, за що вмирати. Свята правда, пане полковнику. Перекажіть і Гумену чесному, що Б'ю чолом і обіцяю щиро Здобич давать на братські половину. Хай храм святий пишана Дивом всім. Коли ж Подужоний Літами Знесилюсь я У боротьбі, То я прийду до Сеї брами Просить Пристанища Собі. Свою незганьбенущу Прибу Я заплету тоді в Косу І за мур до вічного Вдочину в душі Весь скарб свій Занесу.