Осінь

Осінь, забери мене свої сни. Подаруй мені свої мрії. Осінь, твої перші холодні дні Кличуть мене у місце, де можна бути на Самоті. Осінь, розкажи мені, чому так Бажане, звісно, приходить, але Запізно. І врятуй мене від дзвінка в минуле. Я ж не залізний, Не залізний. Осінь, теплою трохи побудь іще. Встигнеш і ти одягнути все місто у куртки. Ще встигнеш калюжами вкрити провулки. Осінь, я прошу притулку. Я прошу тебе притулку. Вірю, стане все на свої місця. Що втрачаю, подібне трапляється з кожним. Осінь, я не так себе все уявляв. Але жити можна, Жити можна. Осінь, забери мене в свої сни. Вкрий ковдрою з листя каштанів. Щоб я такий у светрі в люблених штанях, Блукаю містом, пишу пісні. Осінь, Теплою трохи побудь іще. Встигнеш і ти одягнути все місто у куртки. Ще встигнеш калюжами вкрити провулки. Осінь, я прошу притулку. Я прошу у тебе притулку. Осінь, теплою побудь іще. Встигнеш і одягнути все Осінь, Прошу притулку. прошу