Назавжди

Я залишився сам. Відчуття не позаздриш. Ніби посеред поля стою під пильним Поглядом з неба. І я не бачу тебе. І я не чую тебе. І зробив би назустріч крок, та не знаю, Чи треба. Та не чи Я залишився там, Де ані зайвого звуку. Там, де вітер не хилить дерев, Там, де сонце не світить у очі. Вже ніби бачу тебе І відчуваю тебе. Та зробити назустріч крок, розумію, Не хочеш. Розумію, не Я назавжди запам'ятав тебе, Хоча намагався Забути це все якнайшвидше. Я назавжди запам'ятав тебе. І голос твій Не гріє мене і не кличе. Щось забудеться так, Ніби не існувало. А щось всередині грітиме так, ніби Чекатиме, поки ти будеш розуміти, Що бачу тебе. Я буду відчувати, що чуєш мене, І гордість не бридне, і зробимо ми назустріч По кроку. Назустріч Я назавжди запам'ятав тебе, Хоча намагався Забути це все якнайшвидше. Я назавжди запам'ятав тебе. І голос твій Не гріє мене і не кличе. Я назавжди запам'ятав тебе. Хоча намагався Забути це все якнайшвидше. Я назавжди запам'ятав тебе. Запам'ятав тебе. І голос твій Не гріє мене і не кличе. І голос твій і голос твій не гріє мене Не кличе. І не кличе.