Свiчка

Щось цієї ночі холодно мені. Серце хоче ніжної розмови. Як свіча я одна у вікні. Ти в своїх думках далеко знову. Щось цієї ночі зовсім сну нема. Кутаєшся в ковдру з головою. Як свіча ця печаль воскова, розтоплю Її удвох з тобою. Запали мене, як свічку, дотиком одним і тоді в Холодну нічку ми зігрієм дім. Запали мене на щастя, на солодкий гріх, Щоб ніколи я не згасла у ночах твоїх. Щось цієї ночі ніч була як мить. Ранок заглядає до кімнати. Як свіча почуття не згорить, бо у нас ще Є свічок багато. Запали мене, як свічку, дотиком одним і тоді в Холодну нічку ми зігрієм дім. Запали мене на щастя, на солодкий гріх, Щоб ніколи я не згасла у ночах твоїх. Запали мене, як свічку, дотиком одним і тоді в Холодну нічку ми зігрієм дім. Запали мене на щастя, на солодкий гріх, Щоб ніколи я не згасла у ночах твоїх. Запали мене, як свічку, дотиком одним і тоді в Холодну нічку ми зігрієм дім. Запали мене на щастя, на солодкий гріх, Щоб ніколи я не згасла у ночах твоїх. Запали мене, як свічку, дотиком одним і тоді в Холодну нічку ми зігрієм дім. Запали мене на щастя, на солодкий гріх, Щоб ніколи я не згасла у ночах твоїх. Щоб ніколи я не згасла у ночах твоїх.