Песня про рушник

Рідна мати моя, Ти ночей недоспала. І водила мене у поля Край села. І в дорогу далеку ти Мене на зорі Проводжала. І рушник вишиваний на щастя Дала. І в дорогу далеку Ти мене на зорі Проводжала. І рушник вишиваний на щастя, на Долю дала. Хай на ньому цвіте Росяниста доріжка. І зелені луги, й Солов'їні гаї. І твоя незрадлива Материнська ласкава Усмішка. І засмучені очі хороші Твої. І твоя незрадлива Материнська ласкава Усмішка. І засмучені очі хороші Блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю Наче долю. Тихим шелестім трав, Щебетанням дібров. І на тім рушничкові Оживе все знайоме до Болю. І дитинство, й розлука, і вірна Любов. І на тім рушничкові Оживе все знайоме до Болю. І дитинство, й розлука, й твоя Материнська любов.