Лiто посеред зими Нумотiомани

Без подарунків з-за океану залізла п'ятниця в Мою нірвану. Пробач сердечно, кохана госте, Я буду рухатись. Мій старт о шостій. І не примані таксі лукаво. Чекає вдома вже брюнетка Каба. Хіба поможеш нас вал відвезти? Оці дурні до сказу есемеси. Чистити чіблети, чакри і перчатки, Частувати чимось шоколадним. Лазити у чатах, нищити почуття в чорно-білих Стрічках. Бути чи не бути? Шукаю літа посеред зими. А за вікном ховаються роки. І залишають у очах сліди. Я мушу бути вільним назавжди. Назавжди. Я стану вільним. Мене побачить вікно, в якому хтось пів ночі плаче. А я зітлію на тому місці, де проросте у Небі жовтий місяць. Мумоті омани, міни на магнітах і мінорні ноти, І одноманітність. Мати на увазі, вимітати з хати, Молотками бити, з мотлохом мішати. Шукаю літа посеред зими. А за вікном ховаються роки. І залишають у очах сліди. Я мушу бути вільним назавжди. Назавжди