Емiгрант

Як метелик над вогнем, Як межа між ніччю і днем. Як забутий серця стан, Я персона нон ґрата, я скрізь емігрант. Мов би в небо полетіти в ті краї, Де легко жити, Де твої зростають діти. Емігрант, емігрант. Ти не рви, не рви моє серце, не рви. Ти зруйнуй кордони і збудуй мости. Ти не рви, не рви моє серце, не рви. Не лякай мене, що вже втрачений рай. Між далеким і близьким, Поміж рідним і чужим Ти єднаєш два світи. Жодного ти не маєш, не маєш ти. Хто тобі свічу засвітить? Чи чужі, чи рідні діти? Серце хто тобі зігріє? Емігрант, емігрант. Ти не рви, не рви моє серце, не рви. Ти зруйнуй кордони і збудуй мости. Ти не рви, не рви моє серце, не рви. Не лякай мене, що вже втрачений рай. Назавжди. Назавжди. Назавжди.