Цепроми

Твій голос - мов вітер Шепоче в щілинах моєї мовчанки Мені не потрібні Ні фрази, ні вірші - лише твої пальці Скажи, що не пізно Що можна ще знову зростати з уламків Що тіло - не броня А просто притулок для спільного ранку А мені горить, коли не заради а попри Між попелом та полум’ям життя Тіла говорять більше, ніж слова Де не спустошена на цілий світ Де ти - мій спокій, я - твоя стіна Ми вивчимо спільну Граматику дотиків, блиску зіниці Де кожна розлука Це просто заплутана помилка сітки Ми знову відкриєм Невидимі тропи до власного серця Де тиша - не прірва А простір у котрім народиться світло А мені горить, коли не заради а попри Між попелом та полум’ям життя Тіла говорять більше, ніж слова Де не спустошена на цілий світ Де ти - мій спокій, я - твоя стіна.