Ти моя

Невже так важко зберегти Мости? Адже ми не діти, ледь діти. Нема куди. Ще встигнемо спалити усе. Я знаю, що ти Не в змозі вже заснути без мого сну. Не йди! Хіба не можеш зрозуміти, що я ще Відчуваю запах твій у своїх речах. І Я шукатиму натовпі тебе по Очах. І Я так хочу прокидатися у твоїх Руках. Мені ще досі не віриться, Що ти моя. Невже не помічаєш ти? Торкаються наші світи, Переплітаються орбіти. Ледіти, А потім падати з висоти. І ми щасливі, немов діти малі. Я знаю, що ти Ніколи не дозволиш мені піти. Не мовчи! Хіба не можеш зрозуміти, що я ще Відчуваю запах твій у своїх речах. І я шукатиму натовпі Тебе по очах. І Я так хочу прокидатися у твоїх Руках. Мені досі не віриться, Що ти моя. Я ще відчуваю запах твій у своїх Речах. І Я шукатиму натовпі тебе по Очах. І Я так хочу прокидатися у твоїх Руках. Мені ще досі не віриться, Що ти моя.