Я...

У кожного я є своє ім'я. На всіх не нагримеш грізно. Ми не безліч стандартних я, А безліч всесвітів різних. Він дивився на мене тупо очицями повними Блекоти. Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. Він гримів одержимо і люто, і кривилося гнівом Лице рябе. Він ладен був мене розіпнути за те, Що я поважаю себе. Ми це народу одвічне лоно, ми океана вселюдська Сім'я. І тільки тих поважають мільйони, Хто поважає мільйони я. Не стала навколішки моя гордість, Ліниво тяглася отара хвилин. На світі безліч таких, як я, та я, Їй-богу, таки один. У кожного я є своє ім'я, на всіх не Нагримеш грізно. Ми не безліч стандартних я, а безліч всесвітів Різних. Ми це народу одвічне лоно, ми океана вселюдська Сім'я. І тільки тих поважають мільйони, Хто поважає мільйони я. Ми це народу одвічне лоно, ми океана вселюдська Сім'я. І тільки тих поважають мільйони, Хто поважає мільйони я.