Панно Інно

Тичина, славний наш поет. Він також ходить у клозет. Та він не сам туди йде. Його скрізь партія веде. Ну Він, Коротше, спочатку полюбив Поліну. Ага. От. Ну вона, коротше, він не сподобався їй. Ага. І потім, коротше, Ганна. Ну це молодша сестра Поліни. Вона скільки молодша? Ну не знаю. Сподіваємось, що... Ага. Коротше, і п-п--його Полюбила, але він її не полюбив і назвав її Інна, хоча її звати Ганна. Поняв. А потом, коротше, вона померла. І всьо. А. О панно Інно! Є. О панно Інно! Є. О панно Інно! Є. О панно Інно! Є. О панно Інно, панно Інно! Я сам вік не сніги. Сестро вашу так любив. Ти дивно-золота Інно. Любив давно цвіли луги, о люба Інно, Ніжна Інно. Любив і усміхне раз чи ліно, Чи ліно. Партія веде, партія веде. Партія Веде, Партія веде. Партія веде, партія Веде. Партія Панно Інно! Сніги. Панно Інно! Сніги. Панно Інно! Снігиии! Я ваші очі пам'ятаю. Як вуйси курять, спіють. Як вуйси курять, спіють. Зимовий вечір, тиша, ми. Тиша, ми. Панно Інно, Ви? Партія веде. Я вам чужий, Я знаю. А хтось кричить: "Ти рідну стрів". І раптом небо Шепіт гаю. О ні, то очі ваші. Сестра! Живи! Люби! Любив. Любив. О панно Інно! Є. О панно Інно! Є. О панно Інно! Є. О панно Інно! Є.