Веселімось, людоньки!

І все на світі треба пережити. І кожен фініш це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити. І за минулим плакати не варт. Тож веселімось, людоньки, на людях. Хай меле млин свою одвічну дерть. Застряло серце, мов осколок в грудях. Нічого, це все вилікує смерть. Хай буде все небачене побачено. Хай буде все пробачене пробачено. Хай буде й прожито, як належить. На жаль, від нас нічого не залежить. А треба жити, якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити. І за минулим плакати не варт. Бо так, як є, А може бути гірше. А може бути зовсім, зовсім зле. А поки розум од біди не згіркше, Не будь рабом і смійся грабле! Тож веселімось, людоньки, на людях. Хай меле млин свою одвічну дерть. Застряло серце, мов осколок в грудях. Нічого, це все вилікує смерть.