Листівки

Палають спогади густий. Шлях у зруйнований Едем. Над прірвою байдужості. Чекаю, ки ми туди впадем. Сонце сховається між хмар. І ти розтанеш, ніби тінь. Я обміняв усе, що мав. На почуття самотності. Пробач, моя любов, пробач. Всі мої ляхи, весь твій плач. Тобі, що я тобі лишив. Усі слова і всі вірші. Пробач, моя любов, пробач. Що стала найбільшою з невдач. І все, що залишилось тільки. До нової пам'яті лиш тільки. Незмінна осінь почуття. Тумани в були знов. Лягають пилом на плечах. Сховають кожну ліз розмов. Ніч віє знову холодом. Де ти, прекрасна весна? Я відчуваю дотик твій. Всюди, хоч нас давно нема. Пробач, моя любов, пробач. Всі мої ляхи, весь твій плач. Тобі, що я тобі лишив. Усі слова і всі вірші. Пробач, моя любов, пробач. Що стала найбільшою невдач. І все, що залишилось тільки. До нової пам'яті лиш тільки. Пробач, моя любов, пробач. Всі мої ляхи, весь твій плач. Тобі, що я тобі лишив. Усі слова і всі вірші. Пробач, моя любов, пробач. Що стала найбільшою з невдач. І залишилось тільки. До нової Пам'яті тільки.