Недовіра

Я намагався, та впав, хотіли до сонця дійти, Його не спіймав. За мною мрії, мрії летіли, Також одніє самотні години. І я чув, я чув твою недовіру. Мені шкода, що в мене не вірять. Моє серце кричало: "Я мрію", та тобі його не Довірю. Я бачив силует навпроти твого будинку стояла Ти з хлопцем. Я побачив там твої очі. Мені хотілось забути ті ночі і хотілось забути ті Дні, коли подумав, що то назавжди. Мені більше не треба підтримка, навіть якщо я тону Так стрімко. Закінчилась історія, ти знову в Сторіси, знову в машині їдеш кудись. Тебе дуже ваблять багатство та статус, тебе не Хвилює внутрішній світ. Я знову не сплю. Я знову в своїх мріях, Знову заплутався у своїх діях. Знову тікаю, не знаю від кого, мабуть, біжу я Від себе самого. Я тобі обіцяв, що все буде Інакше, що в мене все вийде. Я стану багатшим. Я тобі обіцяв, що придбаю машину, Я тобі обіцяв. Я знову збрехав. Виходить, я лузер. Скільки знайомих казали, що Позер. Скільки ударів ще я пропустив? В мені рахувати немає вже сил. Скільки тих треків, що пишу для хайпу? Скільки людей, що живуть для найму? Скільки тих хлопців, що хочуть здаватись тими, ким Ще довго рости? Багато помилок, багато сенсацій. Мої слова не вирок інстанції. Та самий багатий самий успішний це той, хто про Це ніде не кричить. Що там з тобою? Як твоя доля? Як там той хлопець, що теб Прибіг? Він на машині дарує ті рози. Сто одна роза і падає сніг. Я взяв за все того так мало. Серце казало йти до фіналу. Я згадую час, коли було мало, зараз все вище Та більші провали. навіть не знаю, що донести хочу. Я зроблю все, якщо я захочу. Життя за погоня, погоня за чимось. Знаєш, братан, все, не хочу лишитись. Я всього добився, скажу тобі потім, зараз працюю, Поки сидиш клубі. Я був там багато і не Бачу приколу. Там сотні дивних людей в алкоголі. Там була і ти, були твої очі. Декілька хлопців, що мріють про ночі. Мене дійшла і спитала, як справи. А я відповів, що не хочу забави. Я чув твою недовіру. Мені шкода, що в мене не вірять. Моє серце кричало: "Я мрію", та тобі його не Довірю. Я бачив силует навпроти твого будинку стояла Ти з хлопцем. Я побачив там твої очі. Мені хотілось забути ті ночі і хотілось забути ті Дні, коли подумав, що то назавжди. Мені більше не треба підтримка, навіть якщо я тону Так стрімко. Закінчилась історія, ти знову в Сторіси, знову машині їдеш кудись. Тебе дуже ваблять багатство та статус, тебе не Хвилює внутрішній світ. Я тут з такими мальчиками познакомилась. У них столько денег, у них такие машины. Гарна картинка та дивна хатинка, розкішна машина та Пуста душа. Великі проблеми роблять діли. Мені не кричи, я знаю це сам. Знаєш, колись я позбавився всього, що висповчав, Себе віднайти, бо без падіння немає росту, Казав мені дядько колись восени. Ні, я не заздрю. В мене все добре, тільки Проблему неправда говорю. То я кохаю, то бачити не хочу, то витрачаю, То гроші я хочу. Я кожну ніч на протязі Року не розумію, що склало морок, коли би підкаже Мені ту дорогу. Чи може просити мені про підмогу. Я кожну ніч не знаю, хто а хто допоможе Себе віднайти. Ех, хто?