Запальничка

Моє місто мовчить, воно загубило нас. Десь о другій ночі ми ходили у мас. Я сумую за твоїм волоссям і за запахом Вулиць досі дуже-дуже. Життя тоді не потребує інших слів. Ради пустих офісів і таких же пустих описів хтось Колись писав, як болить відпусти. Все брехня. Я не можу далі йти. Запальничка завжди була третьою лишньою. Ми вже ніколи не будемо колишніми. Знаєш, мені тебе не вистачає. Запальничка завжди буде третьою лишньою. Зникни з думок і вже просто облиш мене. Знаєш, та я тобі не Пробачаю. Не пробачаю я, не пробачаю я, Не пробачаю я, не Пробачаю я, не пробачаю пробачаю. Всі багатоповерхівки вже забули, Де ми були, де ховали сигарети, Де писались на касети. В нашій школі нема вікон, а тоді ми в Них дивились. Ми хотіли і ми мріяли колись там Стати кимось. Малювали у метро більше днів, Ніж в Мона Лізи. Найдешевше в нас вино. Мама мріє дім в Белізі. Твої руки небу посрібли. Ти холодна, як залізо. Знову школа, знову вікна. Ніч вдень, муза в палізм. Запальничка завжди буде третьою лишньою. Ми вже ніколи не будемо колишніми. Знаєш, мені тебе не Вистачає. Запальничка завжди буде третьою лишньою. Зникни з думок і вже просто облиш мене. Знаєш, а я тобі не Пробачаю. Не пробачаю я, не Пробачаю Я, не пробачаю я, не не пробачаю пробачаю.